Кодеин Purple Drank Красноармейск

Але, як пиляєте, братухи? Зізнаюся, я наркоман комик, а саме - закодінований на кодеїні. І, шоб не кутити, ділюся з вами моєю смішною і неймовірною історією, як я купила закладки і підробляла собі життя скучним продавчиком.

Усе почалося тоді, коли я ушкварився на роботі і вирішив знайти шлях пожвавити себе. Я почав російською рулетку - лазив по недостовірним сайтам і шукав, звідки взяти закиди. Повірте, це був неймовірний задротство. Клік за кліком, посилання за посиланням, аж нарешті мені пощастило. Я знайшов легендарну пещеру зі схованками - онлайн магазин, де можна було купити все, що душа побажає.

Ця пещера була як справжній кладовище наркотиків - метамфетамін, героїн, марихуана, та навіть ганджубас. Там були всі закладки, які тільки можна собі уявити. Я не можу вам описати, як моє серце переповнялося радістю, коли я побачив цей пекельний асортимент.

Але мої гроші були обмежені, і я не міг собі дозволити все це багатство. Тому я вирішив підробити трохи грошей, шоб купувати закладки без обмежень. І от знайшовся клієнт, який пропонував мені роботу продавця в скучному магазині, де продавалися звичайні речі - взуття, одяг, кухонні прилади.

Звичайно, для мене це був закид. Продавцем бути, коли такі круті закладки вже були у моїх руках? Але, враховуючи мою ситуацію, я зрозумів, що згода на цю закидуху може врятувати мене від бездомності.

Так ось, я став продавцем. Ношу на собі скучний мундир, обслуговую покупців, але завжди з собою тримаю свою секретну колекцію закладок. Ніхто ніколи не підозрює, що той звичайний продавець взуття - справжній ушиблений, який кутить наркотиками.

Моя робота принесла мені непогані гроші. Я продавав взуття та одяг, а потім навіть підбивав своїх покупців на замовлення справжніх закладок. Для них це було як велике відкриття - звичайний продавець, виявляється, знає де придбати такі речі! Багато з них стали моїми постійними клієнтами, а хтось навіть почав пропонувати мені роботу на своїх злочинних діяннях.

Одного разу мені надійшло замовлення на жовту закладку. Це був новий товар в моєму асортименті - ефедрон, жидкий порошок, який можна вдихати. Зрадів як дитина! Але я не знав, як правильно його приготувати, тож звернувся до своїх постійних клієнтів за допомогою.

-"Братан, мама тебе виписала?" - звучить з телефону.

-"Ні, я просто маю нову закладку - жовтий жидкий порошок. Але я не знаю, як правильно його закинути."

-"Ай-ай-ай, братуха, ти нічого не знаєш! Так ніззя! Треба розведення робити з водою, а потім вдихувати. Якщо не правильно закинеш, то можеш зайнятися."

Отже, я дізнався як правильно закинути жовтий порошок. Тепер я мав нову закладку в своїй колекції - ефедрон. І навіть на роботі, коли мені було нудно, я міг вдихати цей жовтий порошок і відчувати себе крутим наркоманом комиком.

Так я закодінився на кодеїні та кутив ефедроном, працюючи скучним продавцем. Це були найкращі часи моєго життя - закиди у секретній колекції та нескінченні можливості крутити всіх навколо. Але, в кінці кінців, сталася неприємність, яка змусила мене зупинитися і задуматися.

Різниця між жизнеутверждаючими настійками у пляшках і життям на наркотиках згубна. Вживати наркотики - це зашквар, якому слід уникати. Тому я прийняв важке рішення - покинути свою скучну роботу та закинути закладки, що стали моїм залежностями. Це була вазка й тривожна дорога, але я вирішив стати нормальним коміком, який розважатиме людей не наркотиками, а своєю справжньою талантливістю.

Пам'ятайте, ребята - наркотики це не жарт. Якщо ви потрапили в цей закид, знайдіть сили вийти з нього. Здоров'я та ріжниця в житті - важливіше за все. Будьте розумними та живіть по-справжньому!

Вот история, наркомана-рэпера,

Как я купил кодеин, и жизнь сдохла.

В стремном магазине я работал раньше,

Продавая закладки, словно волшебник с глазками вспять.

Вещество жаждал каждый клиент мой,

Барбитураты, орехи - все это дар мой.

Продавал товар в темных переулках,

Чувствуя, как кайфанул все мои халка.

Но я был готов рискнуть тем, что есть,

Чтобы попробовать кристаллы и позабыться навсегда.

Мой магазин был темным лабиринтом,

Где за каждым углом тебя поджидали преступники.

Закладки у меня были великолепные,

Каждый клиент кайфовал, чувствуя дрожь внутри себя.

Один раз ко мне подошел парень молодой,

С дикими глазами, словно угрожающий ночной.

Он сказал: "Дай кайфануть, дай орех вкусить,",

И я понял, что он на мою закладку готов был пуститься.

Но я стал нервничать, сознание мутное,

Боялся, что его парням придется пострадать.

И вот я ему сказал: "Подожди немного,",

В руке своей сжимая пачку с кодеином и кокаином.

Я дал ему все по справедливости,

Чувствуя себя тем самым наркодепутатом.

Он ушел улыбаясь, счастлив и весь вкрутился,

А я остался один, со своей испорченной душой.

По утрам я бродил по улицам сонным,

Скрывая свою наркозависимость ото всех.

Но однажды мне долго не дождаться пришлось,

Когда к Отцу Горе обратился, молился и плакал.

Жизнь превратилась в облако дымное,

И я потерялся в этом огромном пустом океане.

Кристаллы, закладки, вещества в моей крови,

И я понял, что такая жизнь - это просто негатив.

Однажды я встретил девушку незнакомую,

Она сказала: "Тебе нужно остановиться, друг мой".

Она рассказала мне о пути к исцелению,

И я понял, что пора вернуться на земли прекрасные.

Постепенно я отказался от кайфа,

Стал искать смысл в жизни, будиться поутру натурально.